Чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

2016-03-09

Ми чуємо тебе Кобзарю крізь століття

Святково прибраний актовий зал Степанівської ЗШ I-II ст. На стіні портрет Т.Г. Шевченка, прикрашений вишитим рушником. На сцені, по лівому боці, на підвищенні, книжки (різноманітні видання "Кобзаря"). Фотовиставка про життя і творчість Кобзаря. Виставка його творів ілюстрації. Хлопчики і дівчата у вишитих сорочках і блузках. З правого боку сцени – столик для ведучих, на ньому чорнило, перо, горять свічки... Учні зодягнені святково у вишиванки. Ведучий починає:
Багато слів уже сказали,
Багато книг надрукували...
А скільки можуть ще сказати,
Щоб ще гучніше прославляти!
Так почався захід, присвячений пам’яті видатного поета, художника, громадського діяча, людини-символу нашої держави Т.Г.Шевченка. Учні 2, 5, 6, 7, 8 класів підготували поезії, сценки із життя поета. Ведучі розповідали цікаві факти біографії, епізоди із життя видатного поета України. Шевченко був живою піснею, журбою і плачем. Усе його життя було важке і жорстоке, але він не падав духом і все зміцнював – то піснею, то словом, то власним життям – безмежну любов до України. І ще одна важлива деталь: Як відомо, власні імена походять від загальних. Тарас – це ім’я, запозичене з грецької мови, воно означає - бунтар. Треба нам всім пам’ятати, що майже усе своє життя Шевченко жив за межами рідної землі, та своєї мови не тільки не забув, а підняв народне слово до вершин світового письменства. Шевченко всією душею любив свою Україну і він завжди нагадував українцям про її славне минуле.
Під час заходу звучали пісні : "Думи мої..» , "Реве та стогне Дніпр широкий...", " Тече вода в синє море ", " Бандуристе,орле сизий..." ,"Встає хмара з - за Лиману ","По діброві вітер виє...", “Поклін тобі Тарасе”, а також пісня "Заповіт", яку співали всі діти і гості. Учні декламували вірші Тараса Григоровича: "Доля", "Розрита могила ", "Іван Підкова " – перша частина, " І досі сниться : під горою..." , «Лілея», "Не молилася за мене..." А фрагмент вірша "І мертвим..."
"Учітесь,читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь!
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають." цитували всі учні хором.
Кобзар намагався також довести, що кожен народ повинен мати свою національну гідність, мораль, освячену віковими традиціями.
"Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що не має
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя правда,
І сила, і воля."
Закінчився захід словами : Ми чуємо тебе Кобзарю крізь століття
І голос Твій нам душу окриля…….
Моя Україно! Мій краю єдиний!
До тебе завжди я в думках серцем лину і піснею «Про Україну».
Підготували і провели захід вчителі Турчина Л.Г. і Корольова А.П.